Від нині за тиждень буде Великдень!

06.04.2015 admin Екоосвіта, Новини

 За тиждень до Світлого Христового Воскресіння християни східного обряду святкують Квітну або Вербну неділю. За історією християнської релігії, у неділю напередодні свого Воскресіння Ісус Христос в’їжджав до Єрусалима верхи на віслюку.  Люд, що зібрався зустріти свого Спасителя, устеляв його  шлях пальмовими гілками. Це поклало початок звичаю освячувати гілки. Але пальмових гілок в Україні немає – вони у нас замінюються вербовими, бо верба раніше за інші дерева розпускає бруньки. До того ж, це дерево згадується в Святому Письмі.

Відтак, напередодні Вербної неділі працівниками відділу еколого-освітньої роботи Національного природного парку «Північне Поділля», разом із дітворою парафії церкви Христового Воскресіння села Вербівчик та парафії храму Миколая Чернецького і 25 Новомучеників села Підгірці було проведено майстер-клас із виготовлення екологічної лози, яку діти понесли на освячення в неділю 5 квітня. Лозу школярі прикрашали екологічно-чистими декораціями із барвінку, самшиту та туї, а також різнокольоровими стрічками. Кожен із дітей намагався втілити свої фантазії та задуми у прикрашенні вербових галузок.

Працівники парку розповіли дітворі як у давнину це свято відзначалося на Галичині та які традиції і звичаї пов’язані із цим дійством. Наставники розповіли зокрема й про те, що з ранку у Вербну неділю усі богобоязні люди обов’язково мусять йти до церкви, щоб посвятити вербу. Того, хто проспить процедуру освячування верби, після повернення із церкви легенько б’ють свяченими гілками й промовляють: «Це не я б’ю, а верба б’є, За тиждень — Великдень!».

Молодь жартома била одне одного свяченим вербовим гіллям ще по дорозі із церкви, при цьому промовляючи такі слова:

Будь великий, як верба!

Будь багатий, як земля!

Будь сильний, як вода!

Освячену вербу в жодному разі не можна топтати ногами — це великий гріх. І викидати її теж не можна.

Добрі господарі після повернення з церкви садять на городі по кілька гілочок свяченої верби. Це сприяє гарному врожаю та злагоді в господі. Ті гілки, що залишилися, треба поставити під образами. Старі люди кажуть, що освячена гілочка має магічну силу і захищає хату, хлів, двір від грому й пожежі.

Освячені галузки верби у середовищі українського люду східного християнського обряду прийнято нести на кладовище. Померлим слід нести не пластикові квіти, що шкодять здоров’ю, а саме освячені «котики» та щиру молитву.