«Прийшов Наум – час братися за ум»

13.12.2019 admin Новини

Саме під таким гаслом працівники відділу рекреації Національного природного парку «Північне Поділля» провели етнічно-пізнавальний захід для малечі 1-В класу Бродівської середньої школи №3.

Зважуючи на відродження традицій українського народу, фахівці з рекреації розповіли маленьким школярикам багато цікавого про старозавітного пророка Наума – покровителя розуму, знань і доброчинства, та про місцеві традиції, пов’язані із цим святом. Зокрема дітвора із захопленням слухала про те, що у давні часи навчальний процес розпочинався взимку – 1 грудня за старим стилем (14 – за новим), оскільки то була найзручніша пора здобувати освіту для сільських дітей. Бо, найосновніші сільськогосподарські роботи вже було завершено. А тому вважалося, що саме в день Наума добре починати вчитися: «наука на ум піде».

У минулому в Україні, напередодні дня святого пророка Наума, батьки відвідували вчителя, зазвичай яким був сільський дячок, і домовлялися про плату за навчання дитини, якій пора було йти до школи. Увечері до новоспеченого учня приходив хрещений батько з букварем. Посеред хати ставили діжку, застеляли її кожухом, і гість підстригав хрещеника, щоб «добре в голову йшла наука». Роблячи перший підстриг, він казав – «Отче Наум, виведи синка на ум». Потім хресний із похресником сідали за стіл та завчали напам’ять кілька літер. Того дня завтрашній школяр вечеряв пшонянкою, бо вважалося, що треба чимало каші з’їсти, щоб опанувати науку…

Між тим під час етнозаходу першокласники читали вірші та відгадували дотепні, як для їх віку, загадки, проявляючи свої розумові здібності.

А потім фахівці з рекреації НПП «Північне Поділля» провели для дітей майстер-клас із виготовлення підкови достатку. Дітвора із захопленням взялася виготовляти цей своєрідний оберіг. На зарання заготовлених паперових формах підків, маленькі школярики створювали різноманітні візерунки із зернят пшона, маку, гречки, гарбуза, соняшника тощо, прикрашаючи їх сухими квітами безсмертника та всіляких лікарських рослин. Кожен з завзяттям творив власний оберіг, вкладаючи у нього свій творчий потенціал та фантазію. І це було відрадно.

Завершився етнозахід поїданням каші, яку приготували батьки. У підсумку класовод Тетяна Василівна зазначила, що від цього дня учні класу є не лише однокласники, тепер вони стали ще й однокашники.