ЕКООСВІТЯНИ НПП ПІВНІЧНЕ ПОДІЛЛЯ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ЗАХОДАХ З ОЗЕЛЕНЕННЯ ТЕРИТОРІЇ ПАМ’ЯТКИ ХРИСТИЯНСЬКОЇ САКРАЛЬНОЇ АРХІТЕКТУРИ У СЕЛІ ПІДГІРЦІ

17.11.2020 admin Екоосвіта, Новини

Під час заходу на території Церкви Миколая Чарнецького і новомучеників було висаджено 48 кущів троянд сорт Ексцельза, 3 кущі Голден Слімберг які люб’язно надали меценати. Висадження кущів троянд розпочалося з благословення духівника- отця Тараса Дзьоби (екореферент Бюро УГКЦ з питань екології)

Разом із парафіянами висаджували троянди і екоосвітяни Taniy Tushko

Дещо з історії храму

Храм Воздвиження Чесного Хреста і Святого Йосифа (Обручника) було збудовано в 1752-1766 роках на замовлення Вацлава Жевуського, коронного гетьмана Речі Посполитої, який, за деякими даними, і був автором проекту. Він був задуманий як копія Базиліки Суперги, барокової усипальниці, що була зведена в Турині, Італії в 1717-1731 роках.

Архітектором виступив італієць Кароль Романус. Церква мурована з цегли, діаметром в 12 і висотою в 27 метрів. На портик з 14 колонами коринфського ордеру вгорі встановлено 7 скульптур (одну з них, св. Ігнатія Лойоли, втрачено): Архангела Рафаїла, Богоматері, святих Петра, Вацлава, Онуфрія, Анни та Йосипа. Скульпторами були Севастян Фесінгер і Юзеф Леблас (ймовірно, обидва чехи, хоча, можливо, що Леблас був французом). Контракт на їхнє виготовлення був підписаний в 1762 році з вказівкою Жевуського, щоб вони відповідали класичному стилю, в якому був збудований храм.

Від Підгорецького замку до церкви була прокладена дорога, з двох боків якої в давнину височіли симетричні акуратно підстрижені дерева — частина ансамблю французького парку, що оточував маєток. Такі дві зелені стіни, вдалині яких було помітно храм, створювали відчуття величі та спокою, коли перехожий крокував до нього.

Інтер’єр храму — робота колективна. Частини біля вівтаря в 1765-1766 вималював литовський художник Лукаш Смуглевич з сином Антонієм. Пізніше роботу продовжили жовківські майстри Дем’ян, Войцех, Констянтин і Микола, львів’яни Гургилевич та Витанецький. Під 1765 роком були ще записані два василіянські художники, одним з яких, можливо, був Яків Гловацький. Різьблені та столярні вироби виконав Мартин Твардовський з Микулинців, двері – столяр з Олеська Амброзій Пньовський.

Стіни також прикрашав пишний портрет Вацлава Жевуського і таблиці епітафії з сірого мармуру Олександра Любомирського (1804) та Розалії Любомирської з роду Хоткевичів (1794). Розалія була однією з улюблених фрейлін французької королеви Марії Антуанетти, і померла на гільйотині разом з нею на Гревській площі в Парижі. Неподалік знаходиться неоренесансова біла мармурова епітафія Леона Жевуського 1869 р. На честь зведення костелу була виготовлена пам’ятна таблиця з рожевого мармуру, датована 1763 роком.

З 1861 року, коли власником підгорецьких володінь був магнат Леон Жевуський, храм став парафіяльним.

В часи II Світової війни його було обстріляно, одну зі статуй пошкоджено артилерійським снарядом. В 1945 церкву закрили. В 70-тих її вразило блискавкою в купол, через що з’явилась велика дірка, яку в 1976-1979 під час часткових реставраційних робіт під керівництвом архітектора І. Старосольського залатали, проте всередині в стіні все ж лишилася велика тріщина. На разі храму необхідна обширна реставрація, якій завадить брак коштів.

З 2013 року в храмі молиться громада Української Греко-Католицької Церкви яка має запокровителя священномученика Миколая Чарнецького і новомучеників УГКЦ, а з 2014 сюди передані Владикою Михаїлом Колтуном мощі святого, які зберігаються у храмі і досі.

Comments are currently closed.

Розробка та супровід: Квест