ДУБ – ОБЕРІГ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
Природа надихає, годує, дарує здоров’я! Ліс – незвідності край, повний дива і чудес!
Дуб – рід з родини букових. Відомо близько 45 видів дуба. В Україні зростає 19 видів дуба. Дуби – дерева теплолюбні. Найкращі для них умови – в Лісостепу.
У багатьох європейських народів дуб вважався деревом священним. Йому поклонялися стародавні греки. Свого головного бога – Зевса – вони зображували з вінком із дубових листків на голові. Дуже шанували це дерево прадавні слов’яни. Наймогутнішому богові – громовержцеві Перуну – присвячували вони дуб. Ніхто без дозволу волхвів не міг зрубати те, що оберігалося «небесним володарем». З давніх давен дуб є самим шанованим деревом в українського народу. Дуб дивовижне дерево – символ сили, могутності, довголіття. Саме про такі дерева складали в народі пісні, а поети писали вірші. Мами своїм синам на сорочці вишивали листя дуба, щоб син був сильним та міцним! Дуб шанують за міцність, красу, довговічність. “Міцний, як дуб” – кажуть про сильного чоловіка. Дуб завжди був вірним помічником людині: ховав від холоду мандрівників, годував їх, з лика виготовляли личаки, з кори – дубильні речовини та лікарські відвари, деревина широко використовувалася у господарстві. Спали на дубових меблях, які, за повір’ям, додавали під час сну сили. Коли будували хату, під фундамент кидали гілки дуба, щоб рід був сильний і довговічний. Коли народжувався син, за давнім українським звичаєм батьки висаджували два жолуді, а коли донька – калинове зерня.
Дуб з непохитністю протистоїть бурям. Коріння у нього могутніше, ніж у будь-якого листяного дерева (становить майже чверть усієї маси дерева). Воно займає велику площу, проникає на велику глибину, досягає водоносних шарів ґрунту.
З гідністю витримує дуб і навали комах. Коли полчища гусені навесні поїдають усе листя, він незабаром оновлює свій одяг. Не шкодять дубові й тимчасові затоплення.
Дуб – довговічне дерево. 300- 400 років для нього – вік поважний, але далеко не межа. Старезні дуби також є на наших територіях – це «Дуб-свідок» у Бродах, дуб «Рожаниця» в с. Ражнів Золочівського району Львівської області, дуб «Мамчур», який зростає в однойменному хуторі Лагодівського лісництва на Брідщині та інші.
Деревина дуба – важка й тверда, пружна й міцна, легко колеться, помірно розтріскується, добре полірується, має гарну текстуру. Використовують деревину дуба для меблів, паркету, різьбярських виробів. Кораблі, шахтові та гідротехнічні споруди роблять із дуба. Його деревина не має запаху, тому бочки для найвищих сортів вина – найкраще сховище.
Дубова деревина добре зберігається у воді, навіть стає ще міцнішою. Водолази , які оглядали затонулий фрегат «Паллада», запевняли, що все зроблене з дуба, має набагато кращий вигляд від зробленого з заліза та чавуну. Завжди дуже цінилися, та й зараз ціняться, так звані морені дуби.
В усіх частинах дерева містяться дубильні речовини. Особливо багато їх в корі . Ще стародавні римляни для вичинки шкір використовували кору дуба.
Дубильні властивості дуба використовують і в інших галузях. Екстракти кори перешкоджають розвитку гнильних бактерій та грибів. Відвари кори допомагають при запаленні ясен, при ангінах та опіках, при отруєнні солями важких металів.
Восени на листках дуба можна побачити зеленувато-жовті кульки, міцно з’єднані з листком. Вони з’являються там, де на початку літа маленька комаха-галиця – обрала місце для вирощування свого потомства. Вона проколює своїм яйцекладом листок і відкладає в його тканині яйце. Листок відповідає на таке вторгнення бурхливим ростом і утворює наріст-гал. Якщо акуратно розламати таку кульку, то можна побачити маленького білого черв’ячка – це і є личинка галиці. Гали більш як наполовину складаються з дубильних речовин, здебільшого з таніну. Гали ще називають чорнильними горішками. Ще за часів хрестових походів до Європи прийшов спосіб приготування чорнила з галів. Досить до їх відвару додати залізного купоросу, як утворюється стійкий розчин густого чорного кольору.
Дуб-дерево могутнє. Висота може сягати 40 метрів. Стовбур з темно-сірою корою, вкритою поздовжніми тріщинами. Листки на коротких черешках. Однодомне дерево. На ньому розвиваються і чоловічі, і жіночі квітки. У травні дуб цвіте. З квіток розвиваються плоди – горіхи, всім відомі жолуді. У жолудів багато води, а коли вони підсохнуть, втрачають схожість, гинуть. Тому природа подбала про них: опадаючи пізно восени, вони лягають у вологе листя, зимують під снігом, який захищає їх від висихання та від морозу. А навесні жолуді починають проростати.
Із жолудів давня людина пекла хліб. При розкопках в Україні в селищах, вік, яких перевищує 5000 років археологи знайшли піч, де збереглися відбитки жолудів на глині. В жолудях багато крохмалю, а жиру – як у доброму молоці. Гектар дубового лісу може дати до 3 тонн жолудів. Правда, вони гіркі. Гіркота зникає після нагрівання, після вимочування у воді. Висушені та розтерті жолуді дають поживне борошно, з якого випікають коржики, оладки, печиво, а якщо додати трохи пшеничного борошна, то виходить смачний хліб.
Жолуді – улюблена їжа диких і свійських тварин. Їх заготовляє білка, з апетитом поїдають сойки і качки, на жолудях пасуться в дібровах олені, а для кабана вони — найголовніший корм.
А листя? Один гектар діброви несе на своїх гілках майже 2,5 тонни листків, які продукують кисень.
У листі дуба міститься пігмент, з якого роблять фарби для вовни. Виділяє дуб також і фітонциди. Повітря дубових гаїв дуже добре впливає на тих, у кого підвищений тиск. Значно поліпшується їх стан, нормалізується сон. Відпочинок під кроною дуба – добрі ліки! Це дерево-донор, його потужне біополе максимально заряджає життєвою енергією, надає сили та впевненості при втомі та апатії.
Дуб – живе втілення сильного здоров’я і здорової сили, а тому не вміє хворіти і не вміє бути слабким. За своїм характером ніколи не гнеться – його можна тільки зламати! Він сміливо стоїть проти всякого буревію, навіть сильнішого від себе, бо його стійкість не так від його власної сили, як від його визначної гордості. Він не любить змін і довго опирається їм: навесні пізніше всіх розпускається, а восени якнайдовше не розлучається з листям… Він – дерево життя…
ДОКИ ШУМІТИМУТЬ ДУБИ, ДОТИ БУДЕ ЗАХИЩЕНА УКРАЇНА!
Comments are currently closed.
