Екологічно-пізнавальний туристичний маршрут «Триніг»

15.01.2015 admin Туристичні маршрути

ТРИНІГ
Зміст

1. Довідка про маршрут.

2. Відомості про  район подорожі:

– фізико-географічна характеристика;

– кліматичні умови;

– рослинний світ;

– тваринний світ;

3. Краєзнавча цінність та історико-культурні об’єкти.

4. Технологічна картка екскурсії.

 

 Довідкові відомості про подорож

Вид туризму: пішохідний, екологічно-пізнавальний.

Район подорожі: НПП «Північне Поділля».

Період проведення:  травень-жовтень

Загальна довжина:  6,5 км.

Час проходження:  2,5-3 год.

Мета подорожі: активний відпочинок, ознайомлення з геолого-ботанічною  пам’яткою природи.

Перелік зупинок:

  1. Рекреаційний пункт (місце виходу на маршрут);
  2. Джерело «Витік річки Стир»;
  3. Військові бліндажі періоду Другої світової війни;
  4. Годівниця для тварин;
  5. Буки-патріархи;
  6. Кам’яні останці на горі Збараж;
  7. Камінь-кат;
  8. Кам’яний валун Триніг;
  9. Плоскі піщаники;
  10. Стара каменоломня;
  11. Джерело «Кам’яні потоки».

Примітка:  При проходженні даного маршруту необхідним є залучення фахівця із національного природного парку «Північне Поділля».

Відомості про район подорожі

Національний природний парк «Північне Поділля» знаходиться на території Бродівського, Буського та Золочівського районів. Його площа складає 15587,92 га  у тому числі 5434,4 гектара земель, що надаються (в тому числі з вилученням у землекористувачів) національному природному парку в постійне користування, та 10153,52 гектара земель, що належать до його території без вилучення.

Територія парку охоплює північно-західний край Подільської височини.  Окрасою території є Гологоро-Кременецький кряж, а саме фізико-географічні райони Гологори та Вороняки – низькогірні пасма, яким характерні долинно-балкові форми рельєфу.

Вороняки – своєрідний горбо-гірний лісовий район, який за особливостями природи тяжіє більше до Опілля, ніж до Подільського плато. Значні абсолютні висоти, в поєднанні з глибоким розчленуванням земної поверхні, значною площею лісових масивів, меншою часткою орних земель, є характерною особливістю природи Вороняцького ландшафту, складовою частиною якого є комплексна геолого-ботанічна пам’ятка природи «Триніг». Найбільш поширеним типом ґрунтів цієї місцевості є сірі лісові грунти на супісках. За гранулометричним складом переважають легкосуглинкові ґрунти. Вони тісно пов’язані з елементами рельєфу та ландшафтними особливостями території. Сірі лісові ґрунти переважно поширені під буковими і грабо-буковими лісами і формуються при помірно вологому континентальному кліматі. Сірі лісові ґрунти утворилися під широколистяними лісами зі значною трав′янистою підстилкою, а початок їх формування відноситься до післяльодовикового періоду, коли лесові плато стали поступово покриватися лісами.

Клімат, як сукупність погодних умов, що сформувалися на даній території внаслідок тривалого історичного періоду, є важливим компонентом ландшафту і значною мірою визначає особливості формування (якісно й  кількісно) структури рослинного покриву й тваринного світу. Крім того, клімат є важливим чинником, який визначає рекреаційну цінність певної території, що особливо важливо для національного природного парку, зважаючи на його рекреаційну функцію. Клімат цієї території м’який, помірно-континентальний, вологий. Літо тепле, але не жарке, часто дощове, особливо в другій половині й триває 3-3,5 місяці. Осінь також досить волога з частими туманами. Весна характеризується досить мінливими станами погоди, часто затяжна. Вороняки, разом з Гологорами, сприяють утворенню хмарності та опадів, які (особливо хмарність), в свою чергу, виступають як регулятор температурного режиму. Нестійкість погодних умов обумовлена активним розвитком  циркуляційних процесів, впливом циклонів та антициклонів. Середня температура повітря становить близько +7,0°С. Найтеплішим у багаторічному режимі є липень місяць (+20,1°С). Переважаючими є західні і північно-західні напрямки вітрів. Середня швидкість вітру в цій місцевості становить 3,7 – 3,9 м/с. Протягом року на цій території випадає 700-800 мм опадів. Найвологішими місяцями є червень, липень, вересень, а найменше опадів випадає взимку.

Відповідно до геоботанічного районування України пам’ятка природи «Триніг» належить до Гологоро-Вороняківського геоботанічного району Кременецько-Хотинського округу букових і дубово-букових лісів східноєвропейської провінції європейської широколистянолісової області.

            Завдяки своєму географічному положенню та своєрідній історії форму-вання ландшафту на території комплексної геолого-ботанічної пам’ятки природи «Триніг» росте високопродуктивне букове насадження природного походження (його вік – близько 40 років), а також чимало рослин, які мають наукове та естетичне значення.  Зокрема:

  • коручка морозниковидна – рідкісна рослина, яка потребує охорони. Причиною зміни її чисельності є вирубка лісів;
  • вовчі ягоди звичайні (вовче лико) – отруйна рослина, проте потребує охорони. Нерідко ягодами вовчого лика отруюються діти, доза в 10-15 ягід уже смертельна. Через наявність у рослині пекучого гострого соку тварини її не їдять. Протиотрута – ковтання льоду, морфій, слизові відвари;
  • анемона дібровна – декоративна рослина, яка потребує охорони. Квітки анемони закриваються на ніч і перед дощем – це засіб для захисту пилку від вологи. Розмножується кореневищами і насінням. Цвітіння настає тільки на 10-12 рік після висівання насіння. Якщо навесні кореневище залишається без наземної частини, рослина гине. Ось чому не слід зривати її на букети;
  • плющ звичайний – вічнозелений виткий кущ, який своїми численними присоскоподібними коренями прикріплюється до сторонніх предметів (дерев, скель тощо). Плющ іноді досягає 30 м у висоту;
  • горлянка повзуча – латинську назву цього роду утворено від слова, що означає «виганяти». Видова назва в перекладі з латинської мови – повзуча. Українська назва пов’язана з особливостями будови рослини. В Україні росте близько 10 видів горлянки. Горлянку повзучу використовують у народній медицині. Добра медоносна і декоративна рослина. Трава містить алкалоїди, дубильні речовини, ефірні олії. Для виготовлення лікарських форм збирають траву під час цвітіння.

Багатою є й фауна цієї території. Тут можна зустріти козулю європейську, свиню дику, борсука, лисицю, ящірку прудку.

Краєзнавча цінність та природні об’єкти

Місцевість, де знаходиться комплексна пам’ятка природи «Триніг», здавна йменується як «Брідська Швейцарія». Саме тут серед мальовничих лісових пагорбів Верхобузького пасма бере початок річка Стир. Пониквянська «затока» вклинюється у Вороняцьке пасмо між Ясенівським і Боратинським так званими «півостровами». Долину оточує підкова з гір Всадки, Триніг, Збараж, Ведмедецька. За часів Австро-Угорщини ця перлина природи нашого краю належала панам, які не дозволяли селянам у цій місцевості збирати ягоди і гриби, випасати худобу й овець. Зате на відпочинок у букові ліси, де завжди чисте, свіже і прозоре повітря, приїздили багатії зі всієї округи. А на так звані королівські полювання прибували гості навіть із Європи. Для вивезення цінної деревини планували прокласти вузькоколійку на Броди. Та цьому перешкодила Перша світова війна.

Кожна пора року тут має свої принади: і весняний цвіт, і літнє буяння трав, і осінній багрянець, і зимова тиша снігів. Тож, не дивно, що це одне із найулюбленіших місць для відпочинку на Брідщині.

У 1984 році, згідно з рішенням Львівської обласної ради № 495, для збереження природних комплексів грядового елементу ландшафту з відслоненнями сарматських карбонатних пісковиків з елементами регіонально рідкісної наскальної рослинності й біогеоценозів букових лісів північно-подільського типу створено пам’ятку природи «Триніг». Скеля – ерозійний останець вапнякових пісковиків сарматського регіоярусу верхнього міоцену (11 млн. років тому). Скеля має форму плити розміром 7х4х3 м, яка стоїть на трьох ногах-опорах. Така форма – результат дії водної та вітрової ерозії. Сама скеля нагадує фантастичного звіра, що застиг на трьох кам’яних ногах, Звідси і походження назви. До 13-17 століття Триніг, наряду з такими місцями як Гора Рожаниця, узгір’я Баба, Старий Кут, Високий Камінь був одним із язичницьких святилищ.

Окрасою маршруту також є гора Збараж (410 м) із грандіозними кам’яними виходами.

Технологічна картка екскурсії

Назва маршруту:  Триніг

Тривалість (год): 2,5-3 год.

Протяжність (км): пішохідна частина  6,5 км.

Автор-розробник:  НПП «Північне Поділля»

                            (автор, колектив авторів, організація)

Тематичний напрямок екскурсії: Ознайомлення з ландшафтними особливостями, біорізноманіттям, геологією північного Поділля, активний відпочинок.

Маршрут екскурсії:  Рекреаційний пункт – Джерело «Витік річки Стир» – Військові бліндажі періоду Другої світової війни – Годівниця для тварин – Буки-патріархи – Кам’яні останці на горі Збараж – Камінь-кат – Кам’яний валун Триніг – Плоскі піщаники –  Стара каменоломня – Джерело Кам’яні потоки.

Цікаві об’єкти маршруту.

11

Студенти-туристи на маршруті.

12

Обійми бука-патріарха.

13

Родзинка туристичного маршруту – кам’яний останець із дна Сарматського моря у вигляді лагідного звіра. Його назва ТРИНІГ – стоїть на трьох ногах.

14

Студенти-туристи на старій каменоломні.

15

Чудові мальовничі краєвиди – як бонус для мандрівника на завершення екскурсії по маршруті.

Comments are currently closed.


Розробка та супровід: Квест