НА БРОДІВЩИНІ ФАХІВЦІ З ТУРИЗМУ РОЗПОЧАЛИ РОБОТУ НАД ЗАВЕРШАЛЬНИМ ЕТАПОМ ТРИДЕННОГО ПІШОГО МАРШРУТУ

20.08.2018 admin Новини

Нещодавно працівники відділу рекреації та туризму Національного природного парку «Північне Поділля» в рамках угоди про співпрацю з фахівцями відділу культури, національностей, релігії та туризму Бродівської РДА розпочали роботу над завершальним етапом триденного пішого маршруту, проектна назва якого «Шляхами Вороняцького горбогір’я».
Розпочалась мандрівка в селі Підгірці від брами так званого Гетьманського двору Підгорецького замку. Далі шлях тримали по старій австрійській дорогі до урочища, яке називається Затруди. Проектом передбачено у цьому місці, біля лісового ставка, де бере свій початок річка Луг, годинний перепочинок.
Трішки перепочивши, від водойми групою вирушили у східному напрямку, через мальовничі луки колишнього села Майдан Пеняцький, до колишнього старого гостинця, на якому ще добре збереглися округлої форми мости, викладені із каменю без розчину. Датуються ці мости приблизно серединою XVIII сторіччя.
Далі, після оглядин мостів, побували біля карстових водойм у буковому лісовому масиві. Ці водойми мають назву «Сині вікна» через неймовірну синяву води у них. Проте, цей раз поверхня води була вкрита незрозумілого виду пеленою, під якою зберігала свою прозорість синього відтінку. Безперечно, ця пам’ятка природи використовуватиметься під час проходження туристами маршруту як атракційний об’єкт.
Полишивши буковий ліс, групою вийшли на простір, вкритий луками та соняховими полями. Мальовничого виду довколишній ландшафт тільки й додавав натхнення продовжувати мандрівку.
Невдовзі вийшли до іншої карстової водойми – джерела «Голуба криниця», що наповнене чистою прохолодною водицею неймовірної голубизни. Як і інші цікаві для потенційних мандрівників об’єкти, місце знаходження «Голубої криниці» зафіксували у географічних координатах на GPS.
Від «Голубої криниці» вирушили у напрямку села Жарків, де в околицях оглянути пам’ятний знак на місці загибелі провідника ОУН-УПА Володимира Гринаха, який у грудні 1943 року прийняв свій останній бій із одинадцятьма німецькими завойовниками.
Кінцевою точкою першого дня був мальовничий молодий ліс, поруч із багатолітнім буковим лісостаном в околицях села Жарків. Тут розбили бівуак, на відкритому вогнищі приготовили смачну вечерю й, укрившись в наметах, заночували.
Ранок другого дня не забарився. Однак, єдиним трішки прикрим нюансом того дня був дрібний дощик. Проте, він не став завадою для продовженням роботи над проектом туристичного маршруту. Смачно поснідавши на заваривши кави й фіточаю на спеціальному пристрої з використанням сухого спирту, згорнувши бівуак та спакувавши наплічники, вирушили в дорогу. Основним завданням того дня було оптимально пов’язати розрізнені ділянки туристичного маршруту в єдиний шлях. Над цим довелось добряче попрацювати. Благо, що ранковий дощик до 11.00 припинився. Також другого дня оглянули найвищу точку Бродівського району гору «Високий камінь», зафіксували на GPS лісові мости, оглянути ділянку букового лісостану – урочище «Підкамінське», яке належить до заповідних територій НПП «Північне Поділля», й у визначений час прибули на місце другої ночівлі у підніжжі комплексної геологічно-ботанічної пам’ятки природи «Триніг, де на краю букового лісу природоохоронці із НПП «Північне Поділля» облаштували невеличку альтанку неподалік водного джерела, що є одним із витоків річки Стир.
Ранок третього дня видався напрочуд сонячним та яскравим. Мальовничість природного довкілля тільки додавала наснаги для продовження завершального етапу мандрівки. Після сніданку, зібравши наплічники, вирушили в путь. Обійшовши стару каменоломню, групою вийшли на відкритий простір, де перед очі розкинулися прекрасні краєвиди – зорані поля, заквітчані луки, зелені насадження кущів та дерев поміж якими ховалися хатки села Черниця та хутора Паньківці. Та найбільше радувало те, що можна вже було у далечині на горизонті споглядати головний орієнтир напрямку руху – вежу Підкамінського оборонного монастиря. Взявши курс на Підкамінь, польовими дорогами дійшли до хутора Паньківці, де над ставочком, з нотками ностальгії та смутку споглядали за зграєю лелек, які прощально по колу літали над лісом, ставком, луками та людським обійстями хутора Паньківці. Здавалось, ще зовсім недавно, у березні в засніжені морозні дні, цих лелек ми годували, рятуючи від весняних холодів. А сьогодні вони уже зі своїм молодим поколінням покидають наш край, готуючись до вирію. Та, менше з тим. У природи – все справедливо.
Проминувши хутір Паньківці, вирушили у напрямку іншого хутора – Яблунівка. Тут мали нагоду оглянути сучасний невеличкий храм унікальної архітектурної форми. Даний об’єкт теж значитиметься серед об’єктів туристичного маршруту, що є цікавими для туристів.
Завершилась триденна мандрівка, як і передбачено проектом маршруту, у селищі Підкамінь, куди ми групою прибули о 15.00.
Висловлюємо щиру подяку директору Голубицької школи Ігорю Головецькому та природоохоронникові НПП «Північне Поділля» Ігорю Палюху за підтримку групи мандрівників в забезпеченні водою та харчами, а також щиро дякуємо сім’ї Ваник з Підкаменя за гостинний обід третього дня.