ЛЕГЕНДА ПРО СВЯТУ ГОРУ

25.07.2019 admin Новини

БУЛО то, ще за часів, коли татари дуже часто нападали на Галицькі землі. В один із таких нападів жителі Білого Каменя з худобою заховалися в лісі на горі, куди вороги не заходили, бо ж вміли воювати тільки в степах. Звідси люди ходили по воду до села Ушня. Проте скоро цей шлях їм перерізали татари. Тоді настала велика спрага, ще й літо було тоді дуже жарке. Щоб не вмерти від спраги стали люди молитися. І з’явилася їм Богородиця, що стала ногою на камінь , і з-під каменя потекла вода. Пізніше той камінь відвезли до монастиря в містечко Підкамінь, Бродівського району, а джерело б’є і сьогодні. З того часу люди стали називати гору святою.
На горі було споруджено капличку у вигляді кам’яного гроту. Люди приходили сюди здавна, особливо багато людей тут збиралися у першу неділю травня.
6 вересня 1948 року сталося чудесне об’явлення Божої Матері. Четверо пастушків зранку цього дня побачили полум’я, а в ньому постать Діви у довгих білих шатах. Ця постать з’явилася у лісі недалеко від гроту. Потім люди збирали пожовкле кленове листя на якому було видно, наче на образку цю саму постать. Починаючи з наступного року після чуда, аж до 80-х років атеїстична влада нищила і капличку і джерело. Але жителі навколишніх сіл все наново поправляли. Стежки сюди не заростали ні з жодного боку – ні з Ушні, ні з Черемошні, ні з Білого Каменя, ні з Гавареччини.
Джерельна вода зі Святої гори допомогла не одним хворим, про що є усні й письмові свідчення.
Оскільки люди не переставали ходити на Святу гору поодинці і групами, кілька років тому виникла ідея організованої прощі до цього святого місця. Щорічне паломництво приурочили до дня Покладення ризи Пресвятої Богородиці.