ЗОЛОЧІВЩИНА БАГАТА НА ДЖЕРЕЛА
Провідними інженерами з використання водних ресурсів Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну спільно з працівниками Національного природного парку «Північне Поділля» продовжили роботу щодо обстеження та паспортизації джерел на території Золочівського району. Під час обстеження було складено паспорти джерел в селі Стінка, яке розташоване в лісі «Стінецький ліс» та джерело біля підніжжя гори «Гора Сипуха».
Поміж селами Білий Камінь, Ушня, Черемошня, Гавареччина на території Національного природного парку «Північне Поділля» на вершині гори, яку з давніх часів називають Святою, струменіє цілюще джерело «Святогірське».
Легенда оповідає, що в один із нападів татар на галицькі землі жителі села Білий Камінь з худобою заховалися в лісі на горі, куди вороги не заходили бо ж вміли воювати тільки в степах. Звідси люди ходили по воду до села Ушня. Проте скоро цей шлях їм перерізали вороги. Тоді настала велика спрага, ще й літо було тоді дуже жарке. Щоб не вмерти від спраги стали люди молитися. І з’явилася їм Богородиця, що стала ногою на камінь, і на камені залишився слід стопи Богородиці, а з під каменя потекла вода. Пізніше той камінь відвезли до монастиря в містечко Підкамінь Бродівського району, а джерело б’є і до сьогодні. Були часи, коли джерело закидали камінням і засипали цементом, але вода прибувала знову і знову.
На горі було споруджено капличку у вигляді кам’яного грота. В 1948 році сталося чудесне об’явлення Божої Матері. Четверо пастушків зранку цього дня побачили полум’я, а в ньому постать Діви у довгих білих шатах. Ця постать з’явилася у лісі недалеко від гроту. Потім люди збирали пожовкле кленове листя на якому було видно, наче на образку цю саму постать.
З покоління в покоління передаються розповіді про цілющу властивість води з джерела та про зцілення людей від душевних і тілесних хвороб. Віримо, що не заросте стежина на Святу гору і не висохне чудодійне джерело.
Comments are currently closed.
