ВОРОНЯКИ
ВОРОНЯКИ — барвисте низькогірне пасмо на північному заході Подільської височини, частина Гологоро-Кременецького кряжу.
Основна частина Вороняцького пасма розташована в центральній частині Золочівського району. Простягаються від верхів’я річки Золочівки (притока Західного Бугу) до річок Ікви та Слонівки (притоки Стиру) майже на 70 км.
Тут у горбо-гірному пасмі Вороняк знаходиться витік однієї з найбільших річок України – Західний Буг. Про річку складено багато пісень та легенд не лише українських, а і польських та білоруських. Бо ця річка Західний Буг протікає територією трьох держав: України, Республіки Польща та Республіки білорусь і має міжнародне значення.
Доречі, південно-західною частиною гір Вороняк проходить Головний європейський вододіл.
У межах Вороняцького пасма що простягається на території національного природного парку «Північне Поділля» знаходяться дивовижні пам’ятки природи: ландшафтний заказник Верхобузький, заповідне урочище Ліс в околицях Верхобужа, комплексна пам’ятка природи Жулицька гора, Гора Сторожиха, Гора Висока, комплексна пам’ятка природи Свята Гора, комплексна пам’ятка природи Біла Гора, гора Маркіяна Шашкевича або Підлиська гора, ботанічна пам’ятка природи Сасівська, ботанічна пам’ятка природи Л. Б. Хмельницького, комплексна пам’ятка природи Триніг, гідрологічний заказник Пониківський, карстові водойми Сині Вікна, комплексна пам’ятка природи Пам’ятка Пеняцька, ботанічний заказник Макітра.
Найвищими вершинами Вороняк на території національного природного парку «Північне Поділля» г. Гуке (437 м.), г. Збараж (412 м), г. Менич (405 м), г. Триніг (406 м.), Свята Гора (388 м), Біла гора або Підлиська гора (372 м), , г. Сторожиха (369 м.), г. Висока (360 м.), г. Макітра (343,6 м), Жулицька гора (306 м.).
Для любителів мандрів у межах Вороняцького пасма на території національного природного парку “Північне Поділля” розташована пізнавально екологічна стежка “Дивосвіт Менича”, “Поспілкуємось з птахами”, “Тріщуцькими стежками” та добре протоптані рекреантами екологічно-пізнавальні туристичні маршрути “Святогірський”, “Триніг”, “Маркіянові місця”й “Від городища до городища через колишні села”.
Назва гір Вороняки має різні версії, щодо походження своєї назви. Одна з них розповідає про гори, де гніздилися багато птахів – Воронів. Ніби то птахи мали тут багато поживи, через часті битви з татаро-монгольськими ворогами
Гори Вороняки добре заліснені буковими і дубово-буковими лісами і водночас тут зустрічаються екстразональні степові ділянки з багатим рослинним покривом: вовчі ягоди пахучі, ковила пірчаста, сон великий, волошка стиснута, півники угорські, шипшина гальська, тощо. Серед представників фауни тут проживає: тритон звичайний, кумка червоночерева, вуж звичайний, лелека чорний, зеленяк, кажан пізній, борсук, козуля європейська, свиня дика, тощо.
P.S. Запрошуємо Вас ділитися своїми світлинами мальовничого пасма Вороняк!
ЗБЕРЕЖЕМО разом природу УКРАЇНИ
Comments are currently closed.