СКОПОЛІЯ КАРНІОЛІЙСЬКА – НА ТЕРЕНАХ НПП «ПІВНІЧНЕ ПОДІЛЛЯ»

13.05.2020 admin Наука, Новини

Продовжуємо знайомити відвідувачів нашої сторінки з різноманіттям флори Національного природного парку «Північне Поділля». Скополія карніолійска. Ця рослина занесена до Червоної книги України як центральноєвропейський кавказький вид на північно-східній межі ареалу. В Україні проходить межа європейської частини ареалу виду по лінії Львів – Рівне – Новоград-Волинський – Житомир – Біла Церква – Канів – Знам’янка – Умань – Вапнярка. Статус – неоцінений.Скополія карніолійска належить до родини пасльонових. Усі пасльонові містять у собі алкалоїди, такі як атропін, нікотин, гіосциамін або скополомін, які є сильно отруйні. Скополомін отримав свою назву від латинської назви рослини – скополія. Сама ж рослина названа на честь Джованні-Антоніо Скополі (італ. Giovanni Antonio Scopoli, 1723-1788), італійсько-австрійського натураліста, який досліджував біорізноманіття Альп.Народні назви скополії в Україні – білун, вербишник, галаска, галосове зілля, голосове зілля, корінь громовий, люлянка галаска, мандрагора, мандригуля, матридуна, німиця. Багаторічна трав’яна рослина, 50-80 см заввишки, з м’ясистим слабко-розгалуженим кореневищем. Стебла розгалужені. Має великі, черешкові яйцеподібно-видовжені, подібні до беладонни, листки. Квітки поодинокі, трубчасто-дзвоникоподібні, пониклі, пурпурово-коричневі, в середині жовтувато-бурі довжиною до 3 см. Цвіте в квітні-червні, плодоносить – в липні-серпні. Розмножується переважно вегетативно (наростання та галуження кореневищ), рідше насінням.Поширена скополія на багатих поживними речовинами, свіжих та вологих букових лісах. Рослина має високе проективне покриття і домінує у весняній синузії.Причини зміни чисельності – це вирубка лісів та заготівля лікарської сировини.В НПП «Північне Поділля» відомо не менше чотирьох популяцій. Рослина екологічно приурочена до днищ ярів і балок, вздовж постійних або тимчасових потоків у букових, яворово-букових лісах. Цікаво, що дві популяції є на території людських поселень, які були зруйновні протягом ХХ ст. На це вказує наявність багатьох декоративних видів рослин та садових культур: яблуні, горіх грецький, бузок звичайний, аґрус, гіркокаштан, смородина, іриси, нарцис, садовий жасмин і т. д. Виявлено також і руїни жител. Супутні види-раритети скополії карніолійської у наших популяціях: білоцвіт весняний, арум альпійський, лунарія оживаюча, зозулині сльози яйцевидні, бугила блискуча, підсніжник звичайний та ін.

Основні джерела інформації:1. Знахідки рослин і грибів Червоної книги та Бернської конвенції (Резолюція 6). – Т. 1 / наук. ред. А. А. Куземко. – Київ – Чернівці : Друк Арт, 20192. Смик Г.К. Корисні та рідкісні рослини України. Словник-довідник народних назв. — К.: Українська Радянська Енциклопедія ім. М.П. Бажана, 19913. Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я. П. Дідуха — Київ: Глобалконсалтинг, 20094. Чопик В.И., Щербак Н.Н., Ардамацкая Т.Б. и др. Редкие и исчезающие растения и животные Украины. Отв. ред. К.М. Сытник, АН УССР. Ин-т зоологии им. И.И. Шмальгаузена Киев Наукова думка 1988г. 256 с.5. Onyshschenko V.A. Forests of order Fagetalia sylvaticae in Ukraine./ ed.: S.L. Mosyakin. – Kyiv: Alterpress, 2009.

Фото Р. Юречка

• 

• 

• 

• 

•